Собаки завжди готові до пригод!

Історія, розказана редактором журналу “Дитячий журнал” – Kaydi Pyette.


Серед безлічі забавних історій мого дитинства, які моя бабуся любить розповідати, її улюблена про те, що я любила прикидатися собакою. Приблизно у віці чотирьох років було безліч випадків, коли її онука гавкала на незнайомців у магазинах, їла ті сендвічі, які були нарізані у формі кісток, і навіть кілька разів кусала бабусю.

На щастя, я виросла з цієї фази до того, як почала мітити територію. Але протягом усього дитинства зберігала разючу цілеспрямовану фіксацію на своїх чотирилапих товаришах.

У вісім років я працювала у притулках волонтером – займалася навчанням домашніх вихованців як майбутніх поводирів, помічників, рятувальників тощо. Читала 400-сторінкові навчальні томи щодо поведінки собак. Тоді я виявила, що деякі породи адаптувалися і навчалися краще за інших.


Виховання собак з душею

Протягом багатьох років, вже ставши дорослою, я вважала володіння собакою надто великою відповідальністю. Я часто була в дорозі і не могла зрозуміти, як контролювати неслухняного вихованця у річковому сплаві чи тривалому поході. Минулого року я знайшла ідеальний пробний варіант. Довгостроковий проект, але все ж таки пробний – виростити з цуценя повноцінного собаку-компаньйона.

Добровольці виховують таких спеціальних цуценят протягом року з моменту досягнення віку в 7 тижнів. Протягом наступних 12 місяців їх готують до професійного навчання з базовим послухом та соціалізацією. Допомагаємо цуценяті почуватися комфортно в обстановці, з якою він може зіткнутися, коли стане робочим собакою. Базові ситуації робочого собаки це – громадський транспорт, ескалатори, торгові центри, лекційні аудиторії, спортивні заходи та, наприклад, похід на каное. І все це – з правильною поведінкою.

Найкращий партнер для походів

Мені не потрібно було турбуватися – Аспен був ідеальним компаньйоном. Вона була радісна незалежно від часу або години і завжди проявляла заразливий ентузіазм. Щоправда, вона не надто допомогала з веслуванням, а просто лежала на носі і дрімала на сонці.

– Аспен у поході на озері Верхнє –

Дика природа діяла на неї п’янюче. Маючи 300 мільйонів рецепторів органів чуття, її нюх був у 10.000 разів кращий за мій.

«Проведемо аналогію із зором. Те, що людина може бачити на відстані одну милю, собака зможе бачити на відстані більше 3000 миль. І при цьому бачити добре» – у документальному фільмі “NOVA” говорить Джеймс Вокер з Інституту сенсорних досліджень. «Я не можу навіть уявити складність запахів, які вона відчуває. Вдалині від шуму міського життя собака чує навіть, як мураха виповзає з мурашника. Тож я більше не скаржитимусь на голодний гул комарів ззовні мого намету».

Ці суперпочуття були необхідні для виявлення хижаків і полювання. Як вважають дослідники еволюції, коли 28.000 років тому собаки вперше підійшли до вогнища, то були транзакційні відносини – обмін продовольством та захистом. Те, що звичайний собака пропонує в сучасному суспільстві, набагато більш невловимо. Беззастережне кохання, як багато хто говорить. Дружба. Для деяких службовий собака – це взагалі порятунок.

Чому вони стають частиною сім’ї?

За даними Американської асоціації товарів для домашніх тварин у 36% американських сімей з собакою на кожну з них витрачають в середньому $1640 на рік. Собаки все частіше стають частиною сім’ї або сурогатними “дітьми” для тих, у кого проблеми з зачаттям. Недавнє опитування показало, що 38% власників люблять своїх собак більше, ніж своє подружжя. Дослідження Північно-Східного університету в Бостоні показало, що собаки, які потрапили в біду, викликають такий самий рівень еммпатії, як і діти, що потрапили в біду.

Деякі можуть пояснити все це щеняче кохання людською сентиментальністю. Однак, опубліковане в науковому журналі Nature, дослідження виявило, що гормон окситоцин, що викликає приємні відчуття, спалахує як у мозку людини, так і в мозку собаки, коли той дивиться на свого господаря. Аналогічний сплеск виникає, коли дитина дивиться на своїх батьків.

– Легендарний канойщик Майк Рента та його собака Спіці –

Собака пропонує людям безліч переваг. Це зниження стресу та самотності, покращення серцево-судинної системи через більший час, проведений на вулиці, і, можливо, їхній найбільший дар – показувати нам, як жити моментом. Я часто йду думками у майбутнє або зосереджена на дедлайнах. Я знаю, що Аспен, яка розтяглася на сонці в каное, відчуває почуття тепла, що охопило її тіло. Якщо мистецтво життя полягає в тому, щоб жити в теперішньому, вона точно це чудово розуміє.


У 14 місяців Аспен була залучена на навчання за програмою реагування на судоми в Dog Guides Canada.

На момент публікації статті Кейді взяла восьмитижневу Венді. Свого другого цуценя для спецнавчання.

Кохання – це чотирилапе слово. Автор статті: Кайді Пайєтт

Оригінал статті читайте на paddlingmag